Олександр Довженко. "Щоденник". (8 червня 1942 року)

"Мені трудно буде радуватися перемозі. У мене так же не вистачить сил, як не вистачило їх після закінчення фільму вже ні на що. Образ нещасної моєї України, на полях, і на костях, і на сльозах і крові якої буде здобута перемога, заслонив уже в моїй душі все. З ним я закінчу своє життя. А на переможному банкеті, десь в кінці другого столу, я тільки тихо посміхнусь і благословлю живих нужденних небораків. А світ нехай собі радіє".